проливання
ПРОЛИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пролива́ти.
[Ізоген:] Наш ворог тямить, чим держиться церква, — і вже не важить на овець, лиш цілить у пастирів, щоб розточить отару.. Ти знаєш — проти сього не поможе ні проливання крові на арені, ні проповіді грім (Л. Укр., III, 1952, 297).
Словник української мови (СУМ-11)