промандрувати

ПРОМАНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. перех. Проїхати, пройти певну відстань, мандруючи.

Стежка вела лугом, залитим весняними водами, частину дороги треба було промандрувати в човні (Дмит., Наречена, 1959, 152).

2. неперех. Мандрувати (у 1, 3 знач.) якийсь час.

Андерсен поглянув на сусідів. Справді, паличка сама стільки промандрувала, стільки людей тримало її в руках, і їх об’єднувало всіх одне почуття, зворушене його казками (Ів., Таємниця, 1959, 210).

Значення в інших словниках

1. промандрувати — промандрува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. промандрувати — -ую, -уєш, док. 1》 перех.Проїхати, пройти певну відстань, мандруючи. 2》 неперех. Мандрувати (у 1, 3 знач.) якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. промандрувати — ПРОМАНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що і без прям. дод. 1. Проїхати, пройти певну відстань, мандруючи. Стежка вела лугом, залитим весняними водами, частину дороги треба було промандрувати в човні (Л. Дмитерко). 2. Мандрувати (у 1, 3 знач.) якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
4. промандрувати — Промандрува́ти, -ру́ю, -єш гл. Пропутешествовать; пройти, путешествуя.  Словник української мови Грінченка