промарити
ПРОМА́РИТИ, рю, риш, док. Марити якийсь час.
Я поспішив додому. Впав у ліжко і промарив усю ніч. Все мені снились собачі та котячі пащі, з яких полум’ям виривались дикі ноти Івової музики (Збан., Мор. чайка, 1959, 84).
Словник української мови (СУМ-11)