промахати
ПРОМАХА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. Махати (у 1 знач.) якийсь час.
2. розм. Пройти, пробігти, проїхати певну відстань.
Не вспів ще й десять кроків промахати, аж за плечима знов ми: «Ха, ха, ха!» (Фр., XIII, 1954, 67).
Словник української мови (СУМ-11)