промацування
ПРОМА́ЦУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. прома́цувати 2.
Вони [спеціальні інструктори] перейшли до наступного щабля своєї роботи. Почалися знайомства з окремими переміщеними особами, розмови, промацування їх настроїв (Рибак, Час.., 1960, 354);
Відчувала [Юля] на собі обережне промацування офіцерських очей, двадцяти пар жадібних, здивованих, насторожених (Тют., Вир, 1964, 448).
Словник української мови (СУМ-11)