промашка

ПРОМА́ШКА, и, ж.

1. розм. Те саме, що про́мах 2, 3.

Єфим був радий з присутності молодого хазяїна, який не робив йому за всяку промашку зауважень, приправлених міцною лайкою (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 346).

◊ Без прома́шки — те саме, що Без про́маху ( див. про́мах).

Машина йде, як крейсер. Повітря всередині важке. Комісар висуне перископа, гляне, — і знову смалить без промашки. Німці метушаться, як подурілі (Ю. Янов., І, 1954, 53).

2. заст., жарт. Прогулянка.

— Оце ми зробили добру промашку по Києві (Н.-Лев., І, 1956, 601);

Снігу не було, а мороз сильненький, земля попримерзала. П’ятдесят верстов — добра промашка, та ще по груддях! (Крим., Вибр., 1965, 375).

Значення в інших словниках

1. промашка — прома́шка іменник жіночого роду промах; прогулянка — арх., жарт. розм.  Орфографічний словник української мови
2. промашка — -и, ж. 1》 розм. Значна відстань для проходження. 2》 заст., жарт. Прогулянка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. промашка — див. промах  Словник чужослів Павло Штепа
4. промашка — ПРОМА́ШКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що про́мах 2, 3. Зробити промашку. 2. заст., жарт. Прогулянка. – Оце ми зробили добру промашку по Києві (І. Нечуй-Левицький); Снігу не було, а мороз сильненький, земля попримерзала. П'ятдесят верстов – добра промашка, та ще по груддях! (А. Кримський).  Словник української мови у 20 томах
5. промашка — ПРОГУ́ЛЯНКА (ходіння або катання для відпочинку, розваги), ГУЛЯ́ННЯ, ПРОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛЯНКА розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПРОХІ́ДКА (ПРОХО́ДКА) розм., ПРОГУ́ЛЬКА заст., ПРОМА́ШКА заст., жарт., ПРОМЕНА́Д заст., жарт., ПРОХІ́Д діал.  Словник синонімів української мови
6. промашка — Промашка, -ки ж. Значительное разстояніе для прохожденія, большая проходка. До Василькова звідсіль добра промашка. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка