Словник української мови в 11 томах

променитися

ПРОМЕНИ́ТИСЯ і ПРОМІНИ́ТИСЯ, и́ться, недок.

1. Те саме, що промені́ти.

Від них [хутр горностаїв], здавалося, променилось сяйво (Скл., Святослав, 1959, 150);

Веселка грає.. І на зеленім промениться склі (Рильський, III, 1961, 153);

*Образно. Проміниться епохи нової екран — Дніпрельстан! (Ус., Вибр., 1948, 48);

// Виблискувати під дією світлових променів; світитися.

— Яка краса! — скрикнула Зіна. — Воно [каміння] як живе! Дивіться, як промениться оцей червоний камінець! (Ів., Вел. очі, 1956, 77);

Промениться вино, і руки вже торкнулися бокалів (Рад. Укр., 1.І 1951, 2);

Бризки промінилися на сонці всіма барвами веселки (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 211);

Величезне око худобини раз по раз то згасало, то промінилося проти місяця, мов самоцвіт (Стельмах, І, 1962, 135);

// перен. Проявлятися в погляді, усмішці тощо (про любов, радість і т. ін.).

Ленінградки і ленінградці люблять своє чудове місто.. Любов та промениться з їхніх очей, з їхніх постатей (Вишня, І, 1956, 301);

Те, що ми звемо внутрішнім духовним світом, душею, натурою, світиться і крізь вицвілі очі, проміниться в кожній зморшці (Вол., Місячне срібло, 1961, 329);

Бабуся чимось нагадувала Юлію Цезарівну. Тільки не промінилась від неї ота теплота й доброта невловима (Дор., Не повтори.., 1968, 75);

// чим і без додатка, перен. Виражаючи які-небудь почуття, іскритися, сяяти, світитися (про очі, погляд, обличчя).

Її очі часто променились такою життєрадісністю, що їй жартома закидали, чи не закохалась, бува… (Бойч., Молодість, 1949, 150);

Тільки чути, як схвильовано дихають в’язні, не зводячи очей з промовця. Обличчя в людей зосереджені, збуджено променяться очі (Цюпа, Назустріч.., 1958, 82);

Її вродливе обличчя з трохи горбатим носом і повними губами весь час променилося усмішкою (Собко, Нам спокій.., 1959, 25);

В хату вбігає струнка чорнобрива молодиця.. З-під довгих тінявих вій сині очі аж сяють, аж проміняться щастям (Вирган, В розп. літа, 1959, 277).

2. Розходитися у різні боки або сходитися в одну точку, як промені.

Дід аж розцвів, аж до очей зморшки променяться (Головко, І, 1957, 253);

Брага їсть мовчки, серйозно, а біля примружених очей уже променяться зморшки — свідки нелегкого.. життя (Гончар, Тронка, 1963, 270).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. променитися — промени́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. променитися — і промінитися, -иться, недок. 1》 Те саме, що променіти. || Виблискувати під дією світлових променів; світитися. || перен. Проявлятися в погляді, усмішці тощо (про любов, радість і т. ін.). || чим і без додатка, перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. променитися — ПРОМЕНИ́ТИСЯ, ПРОМІНИ́ТИСЯ, и́ться, рідко ПРОМЕНІ́ТИСЯ, і́ється, недок. 1. Те саме, що промені́ти. Від них [хутр горностаїв], здавалося, променилось сяйво (С. Скляренко); Веселка грає .. І на зеленім промениться склі (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. променитися — БЛИЩА́ТИ чим і без додатка (давати блиск, бути блискучим, відбиваючи світло), БЛИСТІ́ТИ рідко, БЛИЩА́ТИСЯ без додатка, рідко, СВІТИ́ТИСЯ підсил., СВІТИ́ТИ підсил., СЯ́ЯТИ підсил., СІЯ́ТИ підсил. заст., поет., ПРОМЕНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови