промисловець
ПРОМИСЛО́ВЕЦЬ, вця, ч.
1. Власник капіталістичного промислового підприємства.
Устина побивається за чоловіком і проклинає промисловця, що відібрав у неї господаря (Чорн., Визвол. земля, 1950, 10);
Тепер до Одеси — в сподіванні податися за кордон — з’їхалися наймогутніші петроградські банкіри, московські мануфактурники, промисловці Донбасу й Кривого Рога (Смолич, V, 1959, 10).
2. Людина, яка працює в промисловості.
Наші промисловці і будівельники змагаються за те, щоб знову збільшити темпи приросту продукції, підвищити продуктивність праці (Хлібороб Укр., 8, 1967, 1).
3. рідко. Те саме, що промислови́к 1.
Одночасно на схід, у невідомі землі, просувалися російські селяни і промисловці,.. які полювали на хутрового звіра, особливо на соболів (Іст. СРСР, І, 1957, 168).
Словник української мови (СУМ-11)