промолити

ПРОМОЛИ́ТИ, молю́, мо́лиш, перех. і без додатка, док. Молити якийсь час.

Цілий рік із свого піввіку, ні на мить не одхиляючись, промолила [мати] їх [зображення святих на іконах], згорнувши в покорі натруджені руки (Головко, II, 1957, 121).

Значення в інших словниках

1. промолити — промоли́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. промолити — -молю, -молиш, перех. і без додатка, док. Молити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. промолити — ПРОМОЛИ́ТИ, молю́, мо́лиш, док., кого, що і без прям. дод. Молити якийсь час, благати, просити. Цілий рік із свого піввіку, ні на мить не одхиляючись, промолила [мати] їх [зображення святих на іконах], згорнувши в покорі натруджені руки (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах