пронизливо

ПРОНИ́ЗЛИВО. Присл. до прони́зливий.

На горищі будинку пронизливо підсвистував вітер (Вол., Місячне срібло, 1961, 311);

Вклонившись професорові, що пройшов повз нього, він повертається до Шкіндера і дивиться на нього гостро, пронизливо, з ненавистю (Мик., І, 1957, 135);

На пероні двічі вдарив дзвінок, пронизливо засвистів паровоз, і вагон здригнувся (Ткач, Плем’я.., 1961, 144).

Значення в інших словниках

1. пронизливо — прони́зливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. пронизливо — Присл. до пронизливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пронизливо — ПРОНИ́ЗЛИВО. Присл. до прони́зливий. На горищі будинку пронизливо підсвистував вітер (І. Волошин); Вклонившись професорові, що пройшов повз нього, він повертається до Шкіндера і дивиться на нього гостро, пронизливо, з ненавистю (І.  Словник української мови у 20 томах