пропагування

ПРОПАГУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пропагува́ти.

Величезну роль у світовому поширенні вчення Станіславського відіграло пропагування його системи за кордоном (Мист., 1, 1963, 12);

Збирання і пропагування дорогоцінних скарбів волинського фольклору стало однією з ланок творчої діяльності багатьох самодіяльних хорових колективів (Нар. тв. та етн., 4, 1968, 84).

Значення в інших словниках

1. пропагування — пропагува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. пропагування — -я, с. Дія за знач. пропагувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пропагування — ПРОПАГУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пропагува́ти. Величезну роль у світовому поширенні вчення Станіславського відіграло пропагування його системи за кордоном (із журн.  Словник української мови у 20 томах