Словник української мови в 11 томах

пропасниця

ПРОПА́СНИЦЯ, і, ж. Гостра інфекційна хвороба, що супроводжується виснажливими приступами гарячки; малярія.

Напала його пропасниця. На велику силу одходила його Мотря (Мирний, І, 1949, 156);

Очі його гарячково блищали, як у людини, яку мучить пропасниця (Тют., Вир, 1964, 320);

З такого горя [смерті Юхима] Остап аж захворів на пропасницю (Бурл., О. Вересай, 1959, 23);

*Образно. «Що це за знак, що сьогодні на маму напала якась пропасниця фальші?» — подумала молода дівчина (Н.-Лев., VI, 1966, 28);

*У порівн. Злість тіпала обома, немов пропасниця (Коцюб., II, 1955, 21);

// Хворобливий стан, при якому людину кидає то в жар, то в холод; лихоманка.

[Жінка:] Там вогко, як в льоху; моє найменше лежить в пропасниці, а я сама над ранок ледве голову підвожу (Л. Укр., III, 1952, 28);

Вся дрижала [стара] в пропасниці, і від того вода лилась за сорочку, на худі, виснажені груди (Цюпа, Назустріч.., 1958, 46);

З-під густих насуплених брів люто блимали невеличкі зеленкуваті очі, жовті зуби глухо клацали в пропасниці (Донч., II, 1956, 24).

Пропа́сниця тру́сить (трясе́, ті́пає, б’є, труси́ла, трясла́, ті́пала, би́ла і т. ін.) кого — хтось страждає приступом пропасниці або перебуває у стані, при якому людину кидає то в жар, то в холод.

Повернувшись надвечір з виноградника, Маріора почула, що її тіпає пропасниця (Коцюб., І, 1955, 228);

Холодний піт покрив усе моє тіло, морозна пропасниця била і телепала мене (Фр., IV, 1950, 390);

Софію трусила пропасниця (Шиян, Вибр., 1947, 240);

Груня лякливо стежила за свекрухою. Тривожно билося серце, трясла пропасниця (Горд., II, 1959, 237);

Труси́тися (би́тися, ті́патися, тремті́ти і т. ін.), як (мов, на́че і т. ін.) у пропа́сниці — перебувати у збудженому, нервовому, хворобливому і т. ін. стані.

Кайдашиха вхопилась за полудрабки і трусилась, як у пропасниці (Н.-Лев., II, 1956, 317);

Настя тремтіла, мов у пропасниці, страшна таємниця відкривалась перед нею, таємниця материного і батькового життя (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 13);

Артюхов промерз — тремтів, наче в пропасниці (Перв., Атака.., 1940, 97).

∆ Жо́вта пропа́сниця — вид гарячки, поширеної в країнах із жарким кліматом;

Перемі́жна пропа́сниця див. перемі́жний.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пропасниця — пропа́сниця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пропасниця — Трясця, трясовиця, лихоманка, мед. малярія.  Словник синонімів Караванського
  3. пропасниця — див. лихоманка  Словник синонімів Вусика
  4. пропасниця — -і, ж. Гостра інфекційна хвороба, що супроводжується виснажливими приступами гарячки; малярія. || Хворобливий стан, за якого людину кидає то в жар, то в холод; лихоманка. Жовта пропасниця — вид гарячки, різновиду малярії, поширеної в країнах з тропічним та субтропічним кліматом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пропасниця — ПРОПА́СНИЦЯ, і, ж. Гостра інфекційна хвороба, що супроводжується виснажливими приступами гарячки; малярія. Напала його пропасниця.  Словник української мови у 20 томах
  6. пропасниця — труси́тися (ті́патися, тремті́ти і т. ін.) як (мов, ні́би і т. ін.) у пропа́сниці. Перебувати у збудженому, нервовому, хворобливому і т. ін. стані (перев. від страху, нервового напруження).  Фразеологічний словник української мови
  7. пропасниця — МАЛЯРІ́Я, ПРОПА́СНИЦЯ, ПЕРЕМІ́ЖНА ПРОПА́СНИЦЯ, ЛИХОМА́НКА розм. Вже кілька днів його трясла малярія (О. Гончар); Збудником малярії є малярійний плазмодій, поширюваний комарами (з журналу); Софію трусила пропасниця (А.  Словник синонімів української мови
  8. пропасниця — Пропа́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. пропасниця — Пропасниця, -ці ж. Лихорадка. Мил. М. 57. Добридень, пропасниці! єсть вас сімдесят сім, а я принесла вам снідання всім. Чуб. І. 118.  Словник української мови Грінченка