проперти
ПРОПЕ́РТИ, пру́, пре́ш, док., вульг.
1. перех. Пронести на собі що-небудь важке, велике.
2. неперех. Пройти, проїхати якусь відстань.
Пропер [Юрчик] до Криворівні (Хотк., II, 1966, 275).
Словник української мови (СУМ-11)ПРОПЕ́РТИ, пру́, пре́ш, док., вульг.
1. перех. Пронести на собі що-небудь важке, велике.
2. неперех. Пройти, проїхати якусь відстань.
Пропер [Юрчик] до Криворівні (Хотк., II, 1966, 275).
Словник української мови (СУМ-11)