проран

ПРОРА́Н, у, ч.

1. Протока, утворена при розмиванні берега річки, озера і т. ін.

Створений грязе-кам’яним потоком проран, через який збігли води озера, намічається засипати уламками скель, галькою і глиною (Веч. Київ, 22.XI 1966, 1).

2. гідр. Вузький прохід, залишений у греблі до повного перекриття річки.

7 липня 1955 року було перекрито проран у створі Каховської ГЕС. Почалося наповнення моря (Наука.., 10, 1963, 32);

Вони [машини] підходять до прорану, швидко розвертаються, подають назад і.. скидають вантажі в.. білу від піни воду (Роб. газ. 5.XI 1964 1).

Значення в інших словниках

1. проран — прора́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. проран — див. отвір  Словник синонімів Вусика
3. проран — -у, ч. 1》 Протока, утворена при розмиванні берега річки, озера і т. ін. 2》 гідр. Вузький прохід, залишений у греблі до повного перекриття річки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. проран — ПРОРА́Н, у, ч. 1. Протока, утворена при розмиванні берега річки, озера і т. ін. Створений грязе-кам'яним потоком проран, через який збігли води озера, намічається засипати уламками скель, галькою і глиною (з газ.). 2. гідр.  Словник української мови у 20 томах