прорепетирувати
ПРОРЕПЕТИ́РУВАТИ, ую, уєш, перех. і без додатка. Док. до репети́рувати.
Нюся взяла згорток ролі і вибігла в садочок біля театру, щоб поки там що, усамітнитись і прорепетирувати пісню (Смолич, Театр.., 1946, 63);
[Костя Квач (Фросі):] Поліна Павлівна казала, що ми з тобою виступаємо на відкритті театру. Може, прорепетируємо? (Мокр., П’єси, 1959, 210).
Словник української мови (СУМ-11)