проривання
ПРОРИВА́ННЯ¹, я, с.
1. Дія за знач. прорива́ти¹ 5 і прорива́тися¹ 2, 3.
Залишені після проривання сіянці треба полити, щоб порушений грунт знову щільно пристав до коріння (Озелен. колг. села, 1955, 104);
Під час проривання кукурудзи.. Максим Опанасович побачив чимало порожніх лунок (Вол., Самоцвіти, 1952, 177);
Поршневі кільця запобігають прориванню газів у картер двигуна (Підручник шофера.., 1960, 18).
2. мед. Раптове порушення цілості стінки порожнистого органа (перев. шлунково-кишкового тракту) внаслідок патологічного процесу в ньому.
ПРОРИВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. прорива́ти².
Словник української мови (СУМ-11)