пророче
ПРОРО́ЧЕ. Присл. до проро́чий.
— Не зносити тобі, Косте, голови на своїх плечах! — пророче вимовив Колісник і затих (Мирний, III, 1954, 366);
Вже в перші роки Радянської влади Володимир Ілліч Ленін пророче говорив про велике значення соціалістичного змагання (Хлібороб Укр., 10, 1966, 3).
Словник української мови (СУМ-11)