просвіжатися

ПРОСВІЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОСВІЖИ́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, док.

1. Ставати чистим (перев. про повітря у приміщенні); провітрюватися.

2. Дихати свіжим повітрям для відновлення сил, бадьорості і т. ін.

Ті, що засідали, висипали на ганок гуртом. Усі геть заморені, прокурені, розминалися, як школярі на перерві. І товариш Кисіль з усіма просвіжитись вийшов (Мур., Бук. повість, 1959, 209);

Генріх накинув на себе плащ-дощовик і вийшов на веранду просвіжитися (Чорн., Визвол. земля, 1959, 29);

// Викликати, створювати відчуття свіжості, прохолоди, занурюючись у воду, обливаючись водою.

[1-й шахтар:] Умийся, Льошо, — просвіжитися треба. З тебе піт річкою ллє (Мокр., П’єси, 1959, 238).

Значення в інших словниках

1. просвіжатися — просвіжа́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. просвіжатися — -аюся, -аєшся, недок., просвіжитися, -жуся, -жишся, док. 1》 Ставати чистим (перев. про повітря у приміщенні); провітрюватися. 2》 Дихати свіжим повітрям для відновлення сил, бадьорості і т. ін. || Викликати, створювати відчуття свіжості, прохолоди, занурюючись у воду, обливаючись водою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. просвіжатися — ПРОСВІЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОСВІЖИ́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, док. 1. Ставати чистим (перев. про повітря у приміщенні); провітрюватися. 2. Дихати свіжим повітрям для відновлення сил, бадьорості і т. ін. Ті, що засідали, висипали на ґанок гуртом.  Словник української мови у 20 томах