просвітній
ПРОСВІ́ТНІЙ, я, є, заст., іст. Прикм. до просві́та.
Молодий лікар, вірний своїй ідеї, мав розгорнути свою лікарську та просвітню практику (Коцюб., І, 1955, 174);
В Галичині існувало приватне просвітнє товариство «Руська бесіда», яке засновувало читальні, видавало книжки, календарі (Мист., 6, 1965, 30).
Словник української мови (СУМ-11)