просивий
ПРО́СИВИЙ, а, е, діал. Сивуватий, з сивиною.
З хати вийшов господар, кремезний, просивий чоловік з короткою підстриженою шпичакуватою бородою (Гр. , II, 1963, 259);
Тихо гомоніли сусідки, журилися, хитали просивими головами (Юхвід, Оля, 1959, 144).
Словник української мови (СУМ-11)