просмішка

ПРОСМІ́ШКА, и, ж., діал. Насмішка.

— Які ж в тебе очі бистрі до чужого добра! — дивується Григорій. — Гляди, щоб їх не покосило. — Але Марія не зважає на просмішку (Стельмах, І, 1962, 230).

Значення в інших словниках

1. просмішка — просмі́шка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. просмішка — -и, ж., діал. Насмішка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. просмішка — ПРОСМІ́ШКА, и, ж., діал. Насмішка. – Які ж в тебе очі бистрі до чужого добра! – дивується Григорій. – Гляди, щоб їх не покосило. – Але Марія не зважає на просмішку (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах