простежений
ПРОСТЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до просте́жити.
Професорові Отаві нікуди було податися, кожен його порух був простежений (Загреб., Диво, 1968, 188);
В монографії простежений.. органічний зв’язок образної системи українських творів Квітки з українською народною творчістю (Рад. літ-во, 6, 1963, 134).
Словник української мови (СУМ-11)