півгодини
ПІВГОДИ́НИ, невідм., ж. Відрізок часу у тридцять хвилин; половина години.
Через півгодини хоч би тобі жива людина показалася на вулиці (Мирний, III, 1954, 287);
[Катерина:] Гордій Опанасович півгодини як виїхав (Корн., II, 1955, 291).
До́брої (з до́брих) півгоди́ни — не менше, а то й більше як тридцять хвилин.
Проминуло доброї півгодини, аж двері ванькирчика знов одчинилися і за селянами, що прощалися з хазяїном та про щось жваво гомоніли, з’явився Солонина (Коцюб., І, 1955, 254);
Довелося їхати ще з добрих півгодини (Смолич, І, 1958, 45);
За півгоди́ни:
а) через тридцять хвилин.
За півгодини князь уже слухав знаменитого тенора (Л. Укр., III, 1952, 511);
б) тридцять хвилин тому назад.
[Василь:] Здається, все те, що за півгодини коїлося, далеко-далеко відсунулося, і на серцеві так тепло стало, ніби воно слізьми умилося (Кроп., II, 1958, 180);
в) протягом тридцяти хвилин.
Подумати тільки: за півгодини, поки в дворі збиралися люди, він не подарував їм і п’яти слів (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 138);
З півгоди́ни — близько тридцяти хвилин.
Ми розпочали розмову, провадили її з півгодини і сказали дуже мало слів (Ю. Янов., II, 1958, 41).
Словник української мови (СУМ-11)