південці

ПІВДЕ́НЦІ, ів, мн. (одн. півде́нець, нця, ч.; півде́нка, и, ж.). Мешканці півдня ( див. пі́вдень²).

Південець, він ще ніколи не бачив лісу (Гончар, Таврія, 1952, 167);

Південці двічі мало не захопили Вашінгтон, але північанам удалося відбитися (Нова іст., 1956, 186).

Значення в інших словниках

1. південці — -ів, мн. (одн. південець, -нця, ч.; південка, -и, ж.). Мешканці півдня (див. південь II).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. південці — ПІВДЕ́НЦІ, ів, мн. (одн. півде́нець, нця, ч.; півде́нка, и, ж.). Мешканці півдня (див. пі́вдень²). Південець, він ще ніколи не бачив лісу (О. Гончар); Південці двічі мало не захопили Вашінгтон, але північанам удалося відбитися (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах