півкруглий
ПІВКРУ́ГЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що напівкру́глий.
Повище ліса була вже гола полонина, серед якої півкруглим стіжком підіймався вгору сам шпиль гори (Фр., III, 1950, 91);
Обточування на токарному верстаті виконується прямим і фасонним інструментом. Чорнову обробку виконують півкруглою стамескою (Стол.-буд. справа, 1957, 163).
Словник української мови (СУМ-11)