Словник української мови в 11 томах

півлітра

ПІВЛІ́ТРА.

1. невідм., с. Половина літра як міра чого-небудь.

Вливши йому ще раз протигангренозну сироватку й півлітра крові, він наказав дати йому теплого вина й гарячого чаю (Довж., І, 1958, 321);

Годували [фашисти] в тюрмі так, як добрий господар собак не годує.. Вдень — півлітра несолоної смердючої баланди (Збан., Єдина, 1959, 96).

2. род. и, ж., розм. Пляшка такої міри з горілкою або випивка взагалі.

— Чим я їм оддячу? Півлітри ж їм не поставиш! А, їй-богу, я б їм банкета влаштував (Вишня, II, 1956, 272).

Без півлі́тра (півлі́три) не розбере́шся (не розбере́ш) — дуже важко зрозуміти що-небудь, розібратись у чомусь.

— Хто ж винен?.. — Тут без півлітра не розберешся… (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 40);

— Діла, брат. Такі діла, що без півлітри не розбереш (Збан., Малин. дзвін, 1958, 11).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. півлітра — півлі́тра 1 іменник чоловічого роду половина літра як міра чого-небудь півлі́тра 2 іменник жіночого роду пляшка такої місткості з горілкою; випивка взагалі розм.  Орфографічний словник української мови
  2. півлітра — 1》 незм. Половина літра як міра чого-небудь. 2》 род. -и, ж., розм. Пляшка такої міри з горілкою або випивка взагалі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. півлітра — ПІВЛІ́ТРА. 1. невідм., с. Половина літра як міра чого-небудь. Вливши йому ще раз протигангренозну сироватку й півлітра крові, він наказав дати йому теплого вина й гарячого чаю (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. півлітра — (-и) ж.; письм. Творча асоціяція 500. Вже чотири роки творча асоціація 500 (в народі — півлітра) проводить фестиваль "Молоде вино" (Книжник, 2001, № 6).  Словник жарґонної лексики української мови