півморок
ПІВМО́РОК, у, ч., рідко. Те саме, що напівмо́рок.
Крізь півморок шахти душний.. Довбемо граніт бездушний Безвідрадним: «стук» (Граб., І, 1959, 168);
В кімнаті півморок, бо горить лише настільна лампа, прикрита якоюсь тканиною (Шовк., Інженери, 1956, 471);
Лягла [Голда] в ліжко, заплющила очі і ніби поринула у півморок, у забуття (Ткач, Арена, 1960, 214).
Словник української мови (СУМ-11)