півпальця
ПІВПА́ЛЬЦЯ, невідм., ч. Половина пальця як міра довжини або товщини.
— Тут хоч кандьор варять з пшона, а не з проса. — Та й галушок нема небритих. — Яких це небритих? — З остюками на півпальця (Стельмах, І, 1962, 506);
Тісто розкачують завтовшки в півпальця, вирізують формочками різні фігури, кладуть їх на змащений лист.. і випікають (Укр. страви, 1957, 322).
◊ На півпа́льця — зовсім небагато, трохи.
Хоч ти на півпальця збрешеш, а лиха наробиш на ввесь вік (Кв.-Осн., II, 1956, 487).
Словник української мови (СУМ-11)