підбадьорюватися
ПІДБАДЬО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПІДБАДЬО́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. Намагатися тримати себе бадьоро, поліпшувати свій настрій і т. ін.
Не маючи змоги працювати, я підбадьорююсь тим, що інші щось роблять (Коцюб., III, 1956, 343);
Григорій підбадьорився, духом окріп [зміцнів] (Вол., Наддн. висоти, 1953, 18);
// Позбавлятися втоми, млявості, ставати енергійнішим, жвавішим.
Усі підживилися, підбадьорились після доброї порції вина (Н.-Лев., IV, 1956, 124);
Щоб зовсім прогнати сон і підбадьоритись трохи, я почав уявляти собі нових хазяїв (Коцюб., II, 1955, 244);
// Ставати жвавішим, швидше рухатися завдяки певним вигукам, діям і т. ін. (про коня, вола тощо).
Під батогом коні підбадьорились і понесли легеньку, але труську бричку по недавно вимощеній мостовій (Н.-Лев., IV, 1956, 48).
Словник української мови (СУМ-11)