підбирач

ПІДБИРА́Ч, а́, ч.

1. Пристосування або окрема машина, якою збирають скошений хліб, сіно, солому і т. ін.

Уже завершують ремонт і всебічну підготовку зернових та силосних комбайнів, жаток, підбирачів та інших збиральних і зерноочисних машин (Рад. Укр., 28.V 1963, 1);

Через тиждень треба пустити на поле комбайни з підбирачами — і за другим заходом закінчити жнива (Руд., Остання шабля, 1959, 465).

2. Особа, яка добирає що-небудь за певними якостями, ознаками.

Підбирач хутра.

Значення в інших словниках

1. підбирач — підбира́ч 1 іменник чоловічого роду пристосування, машина підбира́ч 2 іменник чоловічого роду, істота особа, яка добирає що-небудь за певними якостями, ознаками  Орфографічний словник української мови
2. підбирач — див. злодій  Словник синонімів Вусика
3. підбирач — -а, ч. 1》 Пристосування або окрема машина, якою збирають скошений хліб, сіно, солому і т. ін. 2》 Особа, яка добирає що-небудь за певними властивостями, ознаками. Підбирач хутра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підбирач — ПІДБИРА́Ч, а́, ч. 1. Пристосування або окрема машина, якою збирають скошений хліб, сіно, солому і т. ін. Уже завершують ремонт і всебічну підготовку зернових та силосних комбайнів, жаток, підбирачів та інших збиральних і зерноочисних машин (з газ.  Словник української мови у 20 томах