підбритий

ПІДБРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підбри́ти.

З заднього сидіння Савичеву було видно вигодовану, акуратно підбриту потилицю.. і погони старшини (Перв., Дикий мед, 1963, 30).

Значення в інших словниках

1. підбритий — підбри́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підбритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підбрити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підбритий — ПІДБРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підбри́ти; // у знач. прикм. З заднього сидіння Савичеву було видно вигодовану, акуратно підбриту потилицю .. і погони старшини (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах