підбільшати

ПІДБІ́ЛЬШАТИ, аю, аєш, док., розм. Трохи підрости, побільшати.

Павлик підбільшав, і його одвезли в Київську гімназію (Н.-Лев., І, 1956, 446).

Значення в інших словниках

1. підбільшати — підбі́льшати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підбільшати — -аю, -аєш, док., розм. Трохи підрости, побільшати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підбільшати — ПІДБІ́ЛЬШАТИ, аю, аєш, док., розм. Трохи підрости, побільшати. Павлик підбільшав, і його одвезли в Київську гімназію (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. підбільшати — РОСТИ́ (про людину, тварину, рослину — збільшуватися в результаті життєвого процесу; ставати вищим, довшим тощо), ВИРОСТА́ТИ, ЗРОСТА́ТИ, ПІДРОСТА́ТИ, ПІДІЙМА́ТИСЯ (ПІДНІМА́ТИСЯ), ПІДВИ́ЩУВАТИСЯ, БІ́ЛЬШАТИ, ВИТЯГА́ТИСЯ розм., ВИТЯ́ГУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. підбільшати — Підбільша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. підбільшати, -шаю, -єш, гл. 1) Выростать, вырости, подростать, подрости. Сим. 203. Поки маленькі були, в гніздечках сиділи, стали підбільшати, знялись, полетіли. Чуб. V. 853. Телята вже підбільшали. Рк. Левиц. Дерево в лісі підбільшало. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка