підвахтовий
ПІДВАХТОВИ́Й, а́, е́, мор. Признач. на чергову вахту (у 1 знач.).
Кар обернувся до підвахтового матроса Соломіна (Трубл., Лахтак, 1953, 4);
// у знач. ім. підвахтови́й, во́го, ч.
В носовий кубрик забіг підвахтовий з палуби (Кучер, Чорноморці, 1956, 66).
Словник української мови (СУМ-11)