підвереджувати

ПІДВЕРЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВЕРЕДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., розм. Те саме, що підрива́ти¹ 2 (про здоров’я).

У піч вона так і не кинула жодної книжки, але повсякчас пасла мене очима, побоюючись, щоб читання не підвередило її дитину (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 38).

Значення в інших словниках

1. підвереджувати — підвере́джувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підвереджувати — -ую, -уєш, недок., підвередити, -джу, -диш, док., розм. Те саме, що підривати I 2) (про здоров'я).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підвереджувати — ПІДВЕРЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВЕРЕДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., розм. Те саме, що підрива́ти¹ 2 (про здоров'я). У піч вона так і не кинула жодної книжки, але повсякчас пасла мене очима, побоюючись, щоб читання не підвередило її дитину (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. підвереджувати — НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров'ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИ розм., УВЕРЕ́ДИ́ТИ розм. рідше. — Недок.  Словник синонімів української мови