підвечерювати
ПІДВЕЧЕ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДВЕЧЕ́РЯТИ, яю, яєш, док., розм. Легко, нашвидкуруч вечеряти.
Нагорі, в кімнаті 63, спали вже, коли юрбою влетіли хлопці з літвечірки.. Почали роздягатись, підвечерювати, перекидаючися словами з кутків (Головко, І, 1957, 168);
Розпріг чоловік коня, поставив у хлів, сам пішов у хату, роздігся [роздягся], підвечеряв, що було, і ліг спати (Нар. тв. та етн., 3, 1958, 128).
Словник української мови (СУМ-11)