підвечіркувати
ПІДВЕЧІ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Їсти підвечірок.
— Недалеко вже до вечора. Будемо підвечіркувати (Кв.-Осн., II, 1956, 478);
Надвечір косарі почали підвечіркувать (Н.-Лев., І, 1956, 417).
Словник української мови (СУМ-11)ПІДВЕЧІ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Їсти підвечірок.
— Недалеко вже до вечора. Будемо підвечіркувати (Кв.-Осн., II, 1956, 478);
Надвечір косарі почали підвечіркувать (Н.-Лев., І, 1956, 417).
Словник української мови (СУМ-11)