підводник
ПІДВО́ДНИК, а, ч.
1. Моряк, який служить у підводних частинах воєнно-морського флоту.
Один [син] поїхав до Ленінграда у Балтійський флот підводником, другий — у Москву, в піхотне військове училище (Кучер, Чорноморці, 1956, 26);
У Ленінграді, місті славнім, він на підводному човні. Підводником таким же вправним зробитись хочеться й мені!.. (Забіла, Промені, 1951, 128).
2. Те саме, що водола́з 1.
Підводники працюють на глибині, де зовсім темно (Веч. Київ, 6.III 1958, 4).
3. Спортсмен, який займається підводним спортом.
Спортсмен-підводник.
Словник української мови (СУМ-11)