підвідомчий

ПІДВІ́ДОМЧИЙ, а, е. Який знаходиться в чиєму-небудь віданні, підпорядкований комусь, чомусь.

В економічних районах республіки нині здійснюється ряд заходів щодо поліпшення виробничого кооперування і спеціалізації підвідомчих підприємств (Ком. Укр., 6, 1960, 16);

За Ярослава Мудрого, в 1039 р., була заснована руська митрополія, підвідомча константинопольському патріархові (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 497).

Значення в інших словниках

1. підвідомчий — підві́домчий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підвідомчий — [п'ідв’ідомчией] м. (на) -чому/ -ч'ім, мн. -ч'і  Орфоепічний словник української мови
3. підвідомчий — -а, -е. Який знаходиться в чиєму-небудь віданні, підпорядкований комусь, чомусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підвідомчий — ПІДВІ́ДОМЧИЙ, а, е. Який знаходиться в чиєму-небудь віданні, підпорядкований комусь, чомусь. В економічних районах республіки нині здійснюється ряд заходів щодо поліпшення виробничого кооперування і спеціалізації підвідомчих підприємств (з публіц. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. підвідомчий — ЗАЛЕ́ЖНИЙ (який перебуває під чиєюсь владою, впливом, підкоряється комусь), ПІДПОРЯДКО́ВАНИЙ, ПІДРЯ́ДНИЙ, ПІДВІ́ДОМЧИЙ (залежний від якоїсь організації, відомства і т. ін.); ПІДВЛА́ДНИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ, ПІДНАЧА́ЛЬНИЙ заст.  Словник синонімів української мови