підв’ялений
ПІДВ’Я́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підв’яли́ти.
Вітер.. доносить пахощі підв’яленого на лозах винограду (Тулуб, Людолови, II, 1957, 153).
Словник української мови (СУМ-11)ПІДВ’Я́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підв’яли́ти.
Вітер.. доносить пахощі підв’яленого на лозах винограду (Тулуб, Людолови, II, 1957, 153).
Словник української мови (СУМ-11)