підгаркувати
ПІДГА́РКУВАТИ, ує, недок., розм. Гаркати час від часу.
Потріпував [пес] довгим рудим вухом, з якого капала кров, і од кожного дотику знов скавучав, аж підгаркував (Дн. Чайка, Тв., 1960, 192).
Словник української мови (СУМ-11)ПІДГА́РКУВАТИ, ує, недок., розм. Гаркати час від часу.
Потріпував [пес] довгим рудим вухом, з якого капала кров, і од кожного дотику знов скавучав, аж підгаркував (Дн. Чайка, Тв., 1960, 192).
Словник української мови (СУМ-11)