підгнивати

ПІДГНИВА́ТИ, а́є, недок., ПІДГНИ́ТИ, иє́, док.

1. Трохи, частково або в якомусь місці гнити, пріти, трухлявіти.

Стіна тріснула, розійшлася, балки підгнивали — падали (Мирний, IV, 1955, 16);

Воно [листя] починало злежуватись і підгнивати на перших дощах (Кучер, Трудна любов, 1960, 574);

Здерли вихри ряст її [могили], Бік Дніпро підмив, Одинокий хрест її Вже давно підгнив (Фр., XIII, 1954, 162).

2. перен. Зазнавати морального занепаду, розкладу.

Устої капіталізму підгнили зараз настільки, що в багатьох країнах правляча буржуазія може зберігати свої позиції тільки за умови підтримки її ззовні, насамперед з боку американського імперіалізму (Ком. Укр., 3, 1961, 45).

Значення в інших словниках

1. підгнивати — підгнива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підгнивати — див. занепадати  Словник синонімів Вусика
3. підгнивати — -ає, недок., підгнити, -иє, док. 1》 Трохи, частково або в якомусь місці гнити, пріти, трухлявіти. 2》 перен. Зазнавати морального занепаду, розкладу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підгнивати — ПІДГНИВА́ТИ, а́є, недок., ПІДГНИ́ТИ, иє́, док. 1. Трохи, частково або в якомусь місці гнити, пріти, трухлявіти. Стіна тріснула, розійшлася, балки підгнивали – падали (Панас Мирний); Воно [листя] починало злежуватись і підгнивати на перших дощах (В.  Словник української мови у 20 томах
5. підгнивати — ЗАНЕПАДА́ТИ (опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну та економічну могутність), РУЙНУВА́ТИСЯ, РЕГРЕСУВА́ТИ, ДЕГРАДУВА́ТИ, ХИ́РІ́ТИ, УПАДА́ТИ (ВПАДА́ТИ) рідко, МАРЧІ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови