підгноювати

ПІДГНО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГНОЇ́ТИ, ою́, ої́ш, док., перех.

1. Удобрювати землю гноєм; угноювати.

Виорали недобре, підгноїли недобре, не спололи весною, і пшениця вийшла ні на що не схожа (Фр., III, 1950, 439).

2. розм. Погано зберігаючи, дати підгнити чому-небудь.

Проти тих, хто підгноїв у кагатах картоплю, розпочалося слідство (Кучер, Трудна любов, 1960, 451).

Значення в інших словниках

1. підгноювати — підгно́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підгноювати — -юю, -юєш, недок., підгноїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Удобрювати землю гноєм; угноювати. 2》 розм. Погано зберігаючи, дати підгнити чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підгноювати — ПІДГНО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГНОЇ́ТИ, ою́, ої́ш, док., що. 1. Удобрювати землю гноєм; угноювати. Виорали недобре, підгноїли недобре, не спололи весною, і пшениця вийшла ні на що не схожа (І. Франко). 2. розм.  Словник української мови у 20 томах
4. підгноювати — Підгноювати, -но́юю, -єш сов. в. підгноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить.  Словник української мови Грінченка