підгорнений
ПІДГО́РНЕНИЙ, ПІДГО́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підгорну́ти.
По обох боках стіни було підгорнене жито, а дрібні дощечки гладкого паркету повідлітали, як би від удару ціпа (Кобр., Вибр., 1954, 121);
— Дивіться, — показала вона на підгорнений вологою землею корінь (Жур., Дорога.., 1948, 62);
Підгорнута картопля, нескінченними стрічками аж до обрію зеленіють буряки, квітує жито (Нар. тв. та етн., 6, 1969, 74).
Словник української мови (СУМ-11)