підгруддя

ПІДГРУ́ДДЯ, я, с. Відвисла шкіра на грудях під шиєю у деяких тварин; підгорля, підгорлина.

Шкіра тварин [хворих] вкривалась висипом, особливо помітним на кінцівках і підгрудді (Соц. твар., 1, 1956, 56).

Значення в інших словниках

1. підгруддя — підгру́ддя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підгруддя — -я, с. Відвисла шкіра на грудях під шиєю у деяких тварин; підгорля, підгорлина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підгруддя — ПІДГРУ́ДДЯ, я, с. Шкіра на грудях під шиєю у деяких тварин чи птахів; підгорля, підгорлина. Шкіра тварин [хворих] вкривалась висипом, особливо помітним на кінцівках і підгрудді (з наук. літ.); На сухому берестку над глинищем сиділа чорна, з сірим підгруддям ворона (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах
4. підгруддя — ПІДГРУ́ДДЯ (відвисла шкіра на грудях під шиєю у деяких тварин), ВО́ЛО, ПІДГО́РЛЯ, ПІДГО́РЛИНА рідше, ПІДШИЙОК розм. Шкіра (хворих) тварин вкривалась висипом, особливо помітним на кінцівках і підгрудді (з журналу); То були пишні воли...  Словник синонімів української мови