піддирати

ПІДДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДДЕ́РТИ, ру́, ре́ш, док.

1. Забирати, видирати частину яєць з гнізда, сот з вулика і т. ін.

Каже раз чоловік циганові: «Коли хочеш меду, так полізь, он там я у верби бджоли назнав, то піддереш» (Україна.., І, 1960, 123);

Що змогли, ляхи з нас драли, Худібоньку забирали, Наші бджоли піддирали, Наші ниви продавали (П. Куліш, Вибр., 1969, 345).

2. гірн. Видобувати ламкі породи, розширюючи проходи в штреках.

Значення в інших словниках

1. піддирати — піддира́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. піддирати — -аю, -аєш, недок., піддерти, -ру, -реш, док. 1》 Забирати, видирати частину яєць із гнізда, сот із вулика і т. ін. 2》 гірн. Видобувати ламкі породи, розширюючи проходи в штреках.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піддирати — ПІДДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДДЕ́РТИ, ру́, ре́ш, док. 1. Забирати, видирати частину яєць з гнізда, сот з вулика і т. ін. Каже раз чоловік циганові: “Коли хочеш меду, так полізь, он там я у верби бджоли нагнав, то піддереш” (з переказу); Що змогли...  Словник української мови у 20 томах
4. піддирати — Піддира́ти, -ра́ю, -єш сов. в. підде́рти, -деру, -реш, гл. 1) Оббирать, обобрать, разорить птичье гнѣздо. ЗОЮР. І. 231. 2) Врать, взять соты изъ ульевъ. (Ведмідь) забув і бджоли піддирать. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка