підклеєний
ПІДКЛЕ́ЄНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підкле́їти.
Бібліотека, щоправда, була невеличка і на всю величезну волость одна; книжки були зачитані, підклеєні, поклеєні, переклеєні, та проте читати їх було можна (Вишня, II, 1956, 350).
2. у знач. прикм. Полагоджений, відремонтований підклеюванням.
Нарешті Семен Полікарпович вийняв з стола карту району, стареньку, підклеєну, розправив її і, тяжко зітхнувши, показав Коропову (Земляк, Гнівний Стратіон, 1963, 108).
Словник української мови (СУМ-11)