підколотий

ПІДКО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підколо́ти.

У одного [пораненого] не було ноги по коліно, а в другого зовсім, і холоша була підколота так, що не метлялася і не заважала ходити (Ів., Таємниця, 1959, 129).

Значення в інших словниках

1. підколотий — підко́лотий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підколотий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підколоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підколотий — ПІДКО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підколо́ти. У одного [пораненого] не було ноги по коліно, а в другого зовсім, і холоша була підколота так, що не метлялася і не заважала ходити (О. Іваненко).  Словник української мови у 20 томах