підкочений

ПІДКО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкоти́ти¹.

Йому треба було зіп’ятись на щось, але поруч була лише діжа, підкочена Флегонтом, і він став на весільну діжу (Смолич, Мир.., 1958, 56).

ПІДКО́ЧЕНИЙ² див. підка́чаний¹.

Значення в інших словниках

1. підкочений — підко́чений 1 дієприкметник присунутий до чогось підко́чений 2 дієприкметник підкачаний  Орфографічний словник української мови
2. підкочений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підкотити I. II див. підкачаний I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкочений — ПІДКО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до підкоти́ти¹. Йому треба було зіп'ятись на щось, але поруч була лише діжа, підкочена Флегонтом, і він став на весільну діжу (Ю. Смолич). ПІДКО́ЧЕНИЙ² див. підка́чаний¹.  Словник української мови у 20 томах