підкреслено
ПІДКРЕ́СЛЕНО. Присл. до підкре́слений 2.
— Може, й мені дещо не подобається в тобі! — підкреслено мовила мати (Головко, II, 1957, 489);
Виходячи, Шафорост підкреслено з вдячністю потискував руку Надії (Баш, Надія, 1960, 129);
Дядько Ханс підкреслено ввічливо привітався до гості (Хижняк, Килимок, 1961, 96).
Словник української мови (СУМ-11)