підломлений
ПІДЛО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підломи́ти.
*У порівн. Як підломлена, впала вона на ще тепле тільце, пригортаючи його до себе і осипаючи божевільними поцілунками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 452);
// У знач. прикм.
Шубіна з посмішкою відповіла й негайно ж мусила була підхопити підломлене тіло громадянина Франції й обережно посадовити просто на землю коло шлагбаума (Ю. Янов., II, 1954, 52).
Словник української мови (СУМ-11)